Історія кафедри фізіології людини і тварин

Кафедра фізіології людини та тварин

Кафедра фізіології тварин була започаткована у червні 1920 року на біологічному факультеті Катеринославського університету. Першим її завідувачем був професор Василь Михайлович Архангельський (учень всесвітньо відомого фізіолога академіка І. П. Павлова), який очолював кафедру до початку Великої Вітчизняної війни. У той час штат кафедри складався із завідувача, асистента та служника. Кафедра забезпечувала читання лекцій та проведення лабораторних робіт із фізіології тварин для всіх студентів-біологів. Професор В. М. Архангельський першим в Україні розробив навчальну програму спеціалізації з фізіології тварин, яка була рекомендована для всіх університетів.

arhangelskiy

Проф. Архангельський В. М.

Штат кафедри поступово збільшувався. Першим асистентом, а після захисту дисертації – доцентом став Павло Михайлович Зубенко, доцентами кафедри також були Петро Євгенович Моцний та Дмитро Онисимович Кочерга, асистентом – Галина Яківна Сич, ст. лаборантом – О. Д. Рева. У той час на кафедрі також працювали три лаборанти та завідувач віварію.

У 1935 році при кафедрі відкрито аспірантуру, яку закінчили і захистили дисертації: П. Є. Моцний. Д. О. Кочерга, Г. Я. Сич, Б. Ф. Халепа, І. Гуменюк, Н. Кутовенко, Н. Копайгора, І. Бодрова.

Кафедра забезпечувала навчальний процес із фізіології тварин та людини, а також біохімії. Обсяг навчального навантаження на кафедрі становив понад 6 500 годин. Стало доцільним виділення біохімії в окрему кафедру.

За систематичне удосконалення навчальних планів зі спеціальності «Фізіологія тварин», навчальних програм із загальних та спеціальних курсів, загальних та спеціальних практикумів кафедру фізіології тварин та людини нагороджено Червоним прапором та названо «Червонопрапорною».

Наукова тематика кафедри фізіології тварин обіймала дві основні проблеми: «Фізіологія центральної нервової системи» та «Біологічна дія ультрачастотного поля», за якими виконано велику кількість наукових праць, кандидатських дисертацій, опубліковано статті у вітчизняних та закордонних журналах.

У Дніпропетровську на базі кафедр фізіології університету та медінституту, був проведений 3-й Український з’їзд фізіологів, біохіміків та фармакологів. Регіональний оргкомітет очолив проф. В. М. Архангельський.

За ініціативи проф. В. М. Архангельського та підтримки академіків АН СРСР І. П. Павлова та Л. А. Орбелі 25 липня 1936 року у Дніпропетровську було відкрито науково-дослідний інститут фізіології. Головним завданням інституту планувалось  вивчення нервової системи у порівняльно-фізіологічному, фізіолого-гістологічному та порівняльно-ембріологічному аспектах. Також за мету ставилось вивчення біологічної дії ультрачастотного поля. Крім того, планувалась підготовка наукових кадрів через аспірантуру. Наказом Наркомпросу УРСР від 29 вересня 1936 року директором інституту був призначений проф. В. М. Архангельський, його заступником із наукової роботи – старший науковий співробітник, доц. П. Є. Моцний, зав.відділом динаміки розвитку – проф. Л. В. Рейнгард, відділ порівняльної фізіології нервової системи очолив старший науковий співробітник, доц. Є. Н. Геккер, відділ гістофізіології – проф. Б. О. Алексєєнко, відділ біохімії – старший науковий співробітник П. М. Зубенко. Старшими науковими співробітниками були затверджені: Г. Т. Чукмасова, Т. М. Козенко, Р. Л. Копєлова, Н. С. Харченко, М. І. Кутовенко, В. Г. Кліменко, науковими співробітниками – О. Д. Рева, О. О. Європєйцева. Крім того, затверджено ще дев’ять осіб технічного персоналу.

Перед війною інститут підготував та видав чотири томи наукових праць. Перший том був присвячений вивченню дії інкретів статевих залоз на вищу нервову діяльність. У науковій роботі НДІ брали участь чотири кафедри біологічного факультету та дві кафедри медичного інституту. Бюджет інституту збільшувався з кожним роком, і у 1940 році становив 200 тис. крб.

Під час німецької окупації Дніпропетровська, у листопаді 1941 року були відновлені заняття в університеті. Професор В. М. Архангельський був призначений деканом біофаку та директором НДІ фізіології тварин, який відновив свою роботу у березні 1942 року. На відміну від періоду перед війною, він вбирав прикладну клінічну медицину з фізіологічними та медичними секторами. До складу інституту входили 58 співробітників. Після скорочення штатів у фізіологічній секції залишилось вісім наукових співробітників та три технічні працівники.

У 1943 році проф. В. М. Архангельський помер від тифу, і НДІ фізіології тварин припинив своє існування.

Після війни, наприкінці 1945 року, коли в університеті вже працювали всі довоєнні кафедри, новий зав. кафедри фізіології тварин проф. Михайло Макарович Денисенко не виявив необхідної ініціативи для відновлення його роботи.

ДенисенкоММ

Проф. Денисенко М. М.

У вересні 1953 року до складу кафедри фізіології людини та тварин приєднується кафедра біохімії. Очолює об’єднану кафедру проф., докт. мед. наук М. М. Денисенко, який також паралельно був зав. каф. фізіології у Дніпропетровському медичному інституті. У той час на кафедрі працювали фізіологи – доценти Петро Євгенович Моцний, Зінаїда Сергіївна Донцова та Дмитро Онисимович Кочерга. Для студентів, які проходили спеціалізацію з фізіології тварин (8 осіб), викладались спецкурси із фізіології центральної нервової системи, фізіології м’язів, ендокринології, обміну речовин, патологічної фізіології; був організований великий спеціальний практикум, виконання курсових робіт. Студенти проходили виробничу практику у провідних науково-дослідних інститутах Києва, Москви та Ленінграда.

У науковому плані кафедра фізіології тварин працювала над подальшим розвитком фізіологічного вчення академіків О. Є. Введенського та О. О. Ухтомського щодо процесів збудження та гальмування у центральній нервовій системі. П. Є. Моцний у 1955 році у спецраді Ленінградського університету захистив докторську дисертацію на тему «Матеріали до характеристики центрального гальмування».

У першій половині 1960-х років доктор біологічних наук Петро Євгенович Моцний очолив кафедру фізології людини та тварин. До числа найбільш значущих праць наукової школи проф. П. Є. Моцного відносять ті, які присвячені дослідженню пресинаптичного гальмування в центральних апаратах спинного мозку, оклюзії, дослідженню пропріоспінальних нейронів у центральному гальмуванні, біонічним аспектам процесів регуляції діяльності спинного мозку та ін. Численні учні проф. П. Є. Моцного, серед яких: О. Д. Рева, І. А. Земляний, Н. В. Праздников, А. К. Флоров, О. О. Шугуров, І. Т. Кругліков, Т. Л. Драніщева, С. Є. Єфанова та ін., захистили дисертації та отримали вчені звання доцентів, троє з них – професорів.

МоцнийПЄ

Проф. Моцний П. Є. (1964)

Дніпропетровська нейрофізіологічна наукова школа була добре відома не тільки в Радянському Союзі, а й за його межами. Фізіолог із світовим іменем, Фессар, зазначив, що серед 240 найвидатніших фізіологів світу по праву стоїть ім’я П. Є. Моцного. Петро Євгенович був активним членом координаційних комітетів із напрямів «Фізіологія» та «Нейрокібернетика», а також членом редакційних рад журналів «Нейрофізіологія», «Український фізіологічний журнал», рецензентом Вищої атестаційної комісії.

Всередині 1960-х відбулися суттєві кадрові, структурні та організаційні зміни, які порушили злагоджену роботу кафедри фізіології людини та тварин.

За ініціативи доцента О. Д. Реви та за підтримки ректора університету Г. Б. Мельникова, Міністерство освіти України видало наказ про відкриття у 1963 році кафедри біофізики та біохімії. Завідувачем обраний доц. Олександр Дмитрович Рева.

Професор П. Є. Моцний із групою фізиків та інженерів, захопившись біонічними дослідженнями, отримали обнадійливі результати та перспективи. Вчений звернувся до Міністерства України з проханням відкрити для нього кафедру біоніки на фізичному факультеті Дніпропетровського університету. У 1966 році його прохання було задоволене. Професор П. Є. Моцний, викладачі О. О. Шугуров, А. К. Фролов перейшли на нову кафедру біоніки. Туди також було передане обладнання кафедри фізіології людини та тварин.

У результаті кафедра фізіології людини та тварин виявилась збідненою як у матеріальному, так і у кадровому відношенні. Запрошення фізіологів з інших установ ніяких результатів не дали.

У 1964 році доцент кафедри Зінаїда Сергіївна Донцова захистила докторську дисертацію «Про функціональну роль фонової активності мозку». Через рік вона отримала вчене звання професора з фізіології людини і тварин і була обрана на посаду завідувача кафедри фізіології людини та тварин біологічного факультету Дніпропетровського державного університету.

До аспірантури кафедри були запрошені талановиті випускники, придбано обладнання для нейрофізіологічних та електрофізіологічних досліджень. У період з 1971 по 1983 рік проф. З. С. Донцова підготувала 10 кандидатів наук, шість з яких залишились при кафедрі доцентами – Іван Іванович Григоренко (працював на кафедрі до 2005 р.),  Альбіна Володимирівна Губаренко (до 2004 р.), Альбіна Юріївна Гарнаєва (до 2010 р.), Ніна Миколаївна Хасанова, Олексій Борисович Мурзін (до 2016 р.), Любов Андріївна Шквірська (до 1993 р.). Підготовлені кандидати наук для інших ВНЗ країни – В. І. Риженко, А. Є. Коропова, Р. А. Тисова, Л. А. Чуднова. Кандидат медичних наук С. Я. Дубич – фармаколог, пройшов перепідготовку з фізіології та залишився працювати на кафедрі на посаді доцента, яку залишив у 1989 році у зв’язку з організацією в університеті психолого-педагогічного факультету, куди він перейшов.

У 1974 році кафедра перебазувалась до нового навчального корпусу № 9 − у праве крило першого поверху. Були обладнані три наукові лабораторії: електрофізіології; нейрофізіології; психології праці та ергономіки; а також три навчальні: загального практикуму з фізіології людини і тварин; великого спеціального практикуму та анатомії людини.

ЗасіданняФЛТ

Засідання кафедри. Зліва направо: Мурзін О. Б., Губаренко А. В., Дубич С. Я., Донцова З. С., Гарнаєва А. Ю., Григоренко І. І. (1975)

Коло наукових інтересів викладачів кафедри: вивчення функціональної ролі фонової активності мозку у формуванні рефлекторної та координувальної діяльності центральної нервової системи, процесів збудження та гальмування моносинаптичних спинномозкових рефлексів у похідних умовах та після делабіринтації; вивчення психофізіологічних, фізіологічних та психомоторних функцій людини в екологічних умовах; вивчення нисхідних впливів у розвитку спинального шоку; роль мозочка в регуляції процесів збудження та гальмування мотонейронів спинного мозку та механізми впливу мозочка на спинномозкові процеси. За ініціативи З. С. Донцової засновано новий науковий напрям – вивчення психофізіологічних та ергономічних явищ у фізіології процесів праці. Випускниця кафедри Л. Т. Набокіна захистила кандидатську дисертацію з фізіології праці.

Результати наукових досліджень співробітники кафедри доповідали на загальносоюзних, республіканських з’їздах, наукових конференціях, симпозіумах, семінарах. Надруковано понад 160 наукових статей та дві монографії (автор – проф. З. С. Донцова) – «Роль фонової активності мозку» (1969) та «Функціональна роль фонових супраспінальних та сегментарних впливів в організації діяльності спинного мозку» (1987).

Доценти кафедри викладали такі курси: загальні – «Фізіологія людини і тварин», «Основи фізіології та психології праці», спеціальні – «Нейрофізіологія», «Фізіологія ЦНС», «Електрофізіологія», «Сучасні методи досліджень», «Ергономіка», «Психофізіологія праці», «Екологічна фізіологія», «Біокібернетика», «Методи функціональної діагностики і фізіологія праці», «Психофізіологія професіографії», «Психофізіологічні основи профорієнтації та профвідбору», «Фізіологія сенсорних систем», «Вікова фізіологія вищої нервової діяльності», «Інженерна психофізіологія», «Основи наукових досліджень».

У 1986 році завідувачем кафедри став кандидат біологічних наук, доцент Олексій Борисович Мурзін. Кадровий склад кафедри поступово поповнювався. До нього увійшли: Валентина Петрівна Ляшенко, Вероніка Василівна Кириченко (працювала доцентом до 2008 року), Марина Володимирівна Матієнко (старший викладач кафедри, працювала до 2002 року). Загальні та спеціальні курси залишались ті ж самі.

У 1990 році кафедра фізіології людини та тварин перебазувалась до нового навчального корпусу № 17, лівої частини другого поверху, де розташована і зараз. Незважаючи на зменшення загальної площі приміщень, кафедра зберегла наукову та навчальні лабораторії.

Професор З. С. Донцова залишила роботу на кафедрі у 1991 році.

Вирішуючи прикладні питання з фізіології праці та ергономіки, кафедра плідно співпрацювала з експериментальним заводом університету, проводячи дослідження з виявлення впливу вібросилових факторів на фізіологічні параметри обрубників стального листа; Ждановським та Череповецьким металургійними комбінатами, в результаті чого запропоновано нову конструкцію пультів управління для операторів станів гарячої прокатки, що відповідала вимогам ергономіки.

У рамках міжнародного співробітництва спільно з університетом Ліон – 2 (Франція) проводились дослідження з різних питань ергономіки. У 1992 році кафедру відвідав директор Центру ергономічних досліджень Франції Є. Рішар.

Станом на 1998 рік на кафедрі працювали вісім викладачів: доценти І. І. Григоренко, А. В. Губаренко, А. Ю. Гарнаєва, В. П. Ляшенко, А. І. Руденко, ст. викладач М. В. Матієнко, асистент І. В. Дрегваль.

Розширювались і місця проходження практики студентами кафедри. Так, одним із них стала лабораторія патофізіології Дніпропетровського інституту гастроентерології. Старшим науковим співробітником лабораторії, а потім і завідувачем працював випускник кафедри фізіології людини та тварин, канд. біол. наук Анатолій Іванович Руденко. В 2001 році при Інституті гастроентерології відкрито філію кафедри, і студенти отримали унікальну можливість брати участь в оволодінні методами діагностики і корекції порушень функцій шлунково-кишкового тракту в людини. Дипломні роботи, виконані на базі філії, визнавались екзаменаційною комісією кращими. Інститут гастроентерології став базою виконання трьох кандидатських дисертацій аспірантами кафедри.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Практикум із курсу «Фізіологія травлення» на базі філії кафедри проводить канд. біол. наук, с. н. с. Руденко А. І. (2005)

Під керівництвом доц. О. Б. Мурзіна захистили кандидатські дисертації В. П. Ляшенко, В. В. Гуськова (1999), О. В. Севериновська (1999), О. М. Хоменко (2002), І. В. Дрегваль (2003), О. С. Трушенко (1999). У 2004 році О. Б. Мурзін отримав вчене звання професора.

Треба зауважити, що у 2000 році у Придніпровському регіоні та Дніпропетровському національному університеті склалась критична ситуація, пов’язана з підготовкою докторів наук за спеціальністю 03.00.13 – «Фізіологія людини та тварин». Після захисту кандидатських дисертацій над виконанням докторських починають працювати доценти Валентина Петрівна Ляшенко та Олена Вікторівна Севериновська.

У 2004 році кафедру очолила Валентина Петрівна Ляшенко, яка у 2005 році в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка захистила дисертацію «Роль кальцію в структурно-функціональних змінах тканини в умовах гіперхолестеринемії», здобувши науковий ступінь доктора біологічних наук. У цьому ж році вона отримала звання професора по кафедрі фізіології людини і тварин. Під керівництвом В. П. Ляшенко захистили кандидатські дисертації: О. З. Мельникова (2002), І. М. Кофан (2002), А. О. Мирошниченко (2004), Т. Г. Чаус (2007), О. А. Никифорова (2008), завідувач кафедри фізичного виховання Г. С. Петров (2008), Г. О. Задорожна (2009), Г. Г. Сидоренко (2009).

У 2005 році на кафедрі засновано спеціалізований комп’ютерний клас, завдяки якому стало реальним відмовитись від використання в навчальному процесі лабораторних тварин. Необхідно зазначити, що весь процес установлення устаткування, налагодження прикладних навчальних програм був здійснений власними силами. Особливо велику роль у забезпеченні введення комп’ютерного класу в експлуатацію і підтримці його працездатності відіграє доцент кафедри І. В. Дрегваль. У тому ж 2005 році на біолого-екологічному факультеті відкрився набір на нову спеціальність – «Фізіологія людини і тварин». До цього підготовка спеціалістів здійснювалась за спеціальністю «Біологія» в рамках спеціалізації «Фізіологія людини і тварин».

Для поліпшення підготовки спеціалістів викладачі кафедри у той період підготували та опублікували 15 навчально-методичних посібників, в тому числі два під грифом Міністерства освіти: «Посібник до практичних занять з фізіології людини» (проф. О. Б. Мурзін, 2004) і «Вегетативна нервова система» (проф. В. П. Ляшенко, доц. І. В. Дрегваль, 2005).

У вересні 2007 року кафедра провела Всеукраїнську наукову конференцію «Сучасні питання фізіології та медицини», присвячену 85-річчю заснування кафедри фізіології людини і тварин та 100-річчю з дня народження докт. біол. наук,  проф. П. Є. Моцного.

DSCN1042

Випускники кафедри під час роботи конференції «Сучасні питання фізіології та медицини» (2007 р., м. Дніпропетровськ). Зліва направо: канд. біол наук, с. н. с. Єфанова С. Г.; канд. біол наук, викл. ДМА Тісова Р. А.; проф. Мурзін О. Б.;  канд. біол наук, викл. ДМА Коропова Г. Е.; канд. біол. наук, доц. Гарнаєва А. Ю.; канд. біол. наук, доц. Адигейського НУ Хасанова Н. М.

У 2008 році в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка захистила докторську дисертацію «Фізіологічні механізми адаптаційно-компенсаторних функцій організму в умовах дії екопатогенних чинників», здобувши науковий ступінь доктора біологічних наук, Олена Вікторівна Севериновська. У 2009 році вона стала завідувачем кафедри й очолювала її до 2014 року. Підготувала кандидата наук –Марію Григорову.

У той час кафедра почала активно співпрацювати з міжнародним співтовариством за гуманну освіту “InterNICH” у сфері впровадження альтернативних методів навчання.

У 2016 році завідувачем кафедри фізіології людини та тварин обрана кандидат біологічних наук, доцент Олена Миколаївна Хоменко, яка змінила  на цій посаді професора Олексія Борисовича Мурзіна.

На момент 2017 року до складу науково-педагогічних кадрів входять: завідувач кафедри, канд. біол наук, доц. О. М. Хоменко, докт. біол. наук, проф. В. П. Ляшенко, докт. біол. наук, проф. О. В. Севериновська, канд. біол наук, доц. І. В. Дрегваль, канд. біол наук, доц. І. М. Кофан, канд. біол наук, доц. Т. Г. Турицька, канд. біол наук, доц. Г. О. Задорожна.

Співробітники кафедри викладають: загальні курси «Анатомія людини», «Фізіологія людини та тварин», «Екологія людини»; спеціальні курси: «Психофізіологія з основами етології», «Фізіологія вегетативної нервової системи», «Фізіологія травлення», «Фізіологія центральної нервової системи», «Фізіологія сенсорних систем», «Фізіологія онтогенезу», «Застосування сучасних комп’ютерних технологій у фізіології», «Порівняльна фізіологія», «Основи патологічної фізіології», «Спецпрактикум із фізіології вищої інтегративної діяльності організму», «Фізіологія мислення та мови», «Інтегративна регуляція фізіологічних функцій».

За весь період існування кафедри проведено фундаментальні дослідження у таких наукових напрямах:

– Дослідження нервових механізмів керування, регуляції і зв’язку в організмі людини і тварин (№ держреєстрації 0195V023144);

– Фундаментальні дослідження впливу синергічних екопатогенних чинників та наукове обґрунтування нових комплексних методів діагностики, корекції та профілактики порушень стану здоров’я населення (№ держреєстрації 0197V000655);

– Наукове обґрунтування шляхів удосконалення системи реабілітаційних заходів для дорослих і дітей, що постраждали під час аварії на ЧАЕС (№ держреєстрації 0197V000661);

– Вивчення впливу екопатогенних чинників на здоров’я дітей і розроблення реабілітаційних заходів (№ держреєстрації 0196V000287);

– Дослідження змін масових потенціалів спинного мозку залежно від віку (№ держреєстрації 0100U005213);

– Фундаментальні комплексні дослідження фізіологічних механізмів виникнення, розвитку та прояву серцево-судинних та шлунково-кишкових порушень (№ реєстрації по ДНУ БЕФ-85);

– Місцеві та центральні фізіологічні механізми адаптаійно-компенсаторних реакцій організму (№ реєстрації по ДНУ ФБМ-7313);

Прикладні дослідження:

– Функціональна роль фонової активності у регуляції діяльності мозку (№ держреєстрації 81067402);

– Дослідження функціональної ролі фонових аферентних та міжцентральних впливів у регуляції терміново викликаних процесів збудження, гальмування та координаційної діяльності мозку (№ держреєстрації 76032239);

– Проблеми центрального гальмування та механізмів регуляції центрального апарату спинного мозку (1955 р.);

– Вплив гормонів та випромінювання надзвичайно високих частот на вищу нервову діяльність тварин (1920 р.);

– Розроблення ергономічних вимог до конструкції парти студента (договір про науково-технічне співробітництво № 281 -1979−1985);

– Ергономічні дослідження пультів, органів керування індикаторних засобів на постах керування прокатними станами (№ держреєстрації 01.870037869).

Нині на кафедрі проводиться робота за темою другої половини робочого дня «Дослідження функціонального стану людини-оператора за різних умов праці та механізмів формування розумової діяльності» (ФБЕМ-66-16, № державної реєстрації – 0116U000022, наук. керівник – докт. біол. наук, проф. О. В. Севериновська).

Для створення міцної фундаментальної бази і практичної підготовки випускників кафедра має широкий спектр виробничих практик: науково-дослідні інститути, клінічні лабораторії, відділи функціональної діагностики, міський клініко-діагностичний центр «Головний біль» (обл. лікарня ім. І. Мечникова), обласні діагностичні, реабілітаційні, наркологічні центри, НДУ АНУ ім. О.О. Богомольця (Київ), Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту та інші заклади МОН, НАН та МОЗ України, де студенти виконують курсові, дипломні роботи та працюють по закінченні навчання.

У травні 2016 року кафедра фізіології людини та тварин розпочала міжнародне співробітництво з університетом імені Бен-Гуріона (Ізраїль). Протягом 2016−2017 навчального року на кафедрі тричі побував асистент професора (лектор), науковий співробітник департаменту анестезіології та критичного захисту цього університету Бойко Метью, який провів цикл лекцій для викладачів, аспірантів та студентів.

CIMG0980

Колектив кафедри під час зустрічі Бойко Метью (2016). Зліва направо: доц. Кофан І. М.; зав. лаб. Бурцева Д. О., лаборант Калюжна Я. В., доц. Дрегваль І. В., зав. каф. Мурзін О. Б., доц. Задорожна Г. О., проф. Ляшенко В. П., асистент проф. Бойко М., доц. Хоменко О. М., проф. Севериновська О. В., ст. лаб. Копіна О. А., аспір. Мізін В. В., аспір. Муквич В. В.

З 1921 по 2017 рік кафедра випустила понад 2000 фізіологів нейрофізіологічного напряму, підготовила 50 кандидатів наук, п’ять докторів наук, опублікувала дві монографії, понад 1 000 наукових праць та зробила  понад  1 800 доповідей на конференціях різного рівня.

Видатні випускники кафедри: Д. А. Василенко  (докт. біол. наук, проф., гол. наук. співроб. Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, головний співредактор журналу Neurophysiology, м. Київ), І. В. Верещака  (канд. біол. наук, наук. співроб. відділу фізіології рухів Інституту ім. О. О. Богомольця НАН України, м. Київ), Л. Г. Воронін  (чл.-кор. АН СРСР, директор Інституту вищої нервової діяльності АН СРСР (1957 – 1959), О. М. Демченко  (докт. біол. наук, доц. каф. фізіології ДЗ ДМА, м. Дніпро), О. Г. Родинський  (докт. біол. наук, проф. завідувач кафедри фізіології ДЗ ДМА, м. Дніпро), А. Решитниченко  (докт. біол. наук, проф. Академії управління при Призиденті України, м. Київ), А. І. Руденко  (канд. біол. наук, с. н. с., зав. лабораторії патфізіології ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро).

У 2018 році в результаті реорганізації структури факультету кафедру фізіології людини і тварин об’єднали з кафедрою біофізики і біохімії. Нова об’єднана кафедра отримала назву кафедри біохімії та фізіології.

 

 

Comments are closed.